Шановні колеги!
Пропоную Вашій увазі «майже креслення» Пневмоклапанних Автоматів для «Наколінного Виготовлення».
1. Схеми цікава тим, що, при вистрілі, клапан рухається в напрямку руху поршня і гарпуна, відкриваючи шлях повітрю із ресивера в запоршневий простір. Мінімальна площа поперечного перерізу перепускного шляху дорівнює 45% від площі поперечного перерізу ствола. При такому відношенні площ ефект дроселювання може проявитися при швидкості гарпуна більшій за 100 метрів/секунду. Максимальна швидкість наших гарпунів не перевищує 35м/секунду в кінці ствола. У цій схемах знята проблема клапанних пневматів – прилипання резинових ущільнювачів (кілець), що перебувають під тиском.
2. Для забезпечення Автоматичного закриття перепускного клапана після вистрілу використовується невелике зусилля пружини (рис.І, ІІ, ІІа),або 4% ресиверного тиску (рис. ІІІ, ІV). Це означає, що при вистрілі, максимальний тиск в запоршневму просторі буде нижчим від ресиверного на величину, що визначається зусиллям пружини, або на вказані 4%.
Сподіваюся, що 20кг. Карп не образиться на Вас, що Ваш гарпун, прошивши його наскрізь, пролетів лиш 1 метер, а не 1метер 20см. як передбачалося!
3. Механізм Фіксації гарпун-линви (рис. ІІІ, ІV), після вистрілу, автоматично стає у стан Попередньої готовності.
Для намотування гарпун-линви треба рукою підняти штифт фіксатора (в будь-якій фазі), після чого він зафіксується.
Для утримування гарпун-линви застосовано схему з «падаючим» штифтом – як значно Зручнішу для намотування ніж штифт «висувний».
4. При цих схемах опорними можуть бути як стволова трубка так і ресивер.
5.Для спуску можна використати різні зачіпи, але я надаю перевагу «зрізаному циліндрові» в різних формах через його надійність і невелике спускове зусилля.
Особливо мені подобається «двохелементний падаючий» зачіп, але це інша тема.
Керування спуском можна реалізувати як через задню заглушку так і через ресивер.
Цікаво і те, що залишковий запоршневий повітряний простір досить маленький і, як наслідок, відхід гарпуна при заряджанні не перевищує 5 мм.
Заливши в систему 5см.куб. масла – відхід стає щезаюче малим.
Вистріл даних пневматів - різкий (але без стуків), що свідчить про швидке ( з підштовхуванням поршня) відкриття клапана і, тим самим, максимально продуктивне викорастання ресиверного тиску повітря, а також, шляху розгону в стволі.
Сідло клапана і сам клапан виготовлені із дюралю.
Запропоновані Вашій увазі схеми є Базовими для конструювання більш складної підводної рушниці з автоматичним скидачем гарпун-линви і автоматичним зведенням затвору після вистрілу.
З Повагою, -
Юрій Стахурський.
м.Львів,
juriy@lviv.farlep.net
05 грудня 2010 року.
----------------------------------------------------
Прийшов час показати реалізацію приведених вище міркувань. Рушниця - експериментальна (особливо Ручка!), Середньоручкова (було зконструйовано спеціальний двохкоординатний, обертально-поступальний спусковий вузол), довжина ресивера - 500мм.і внутрішній діаметер - 26мм., довжина ствола - 470мм., діаметер ствола - 10мм., стінка 1мм., довжина поршня - 22мм., тиск в ресивері еквівалентний 20кГ на гарпуні, починає працювати при тискові 2-3 атмосфери. Гарпун - 8мм. Спусковий гачок: Ххід = 3-4мм., робочий - 3мм., зусилля - 0,2 - 0,3кГ.
Є Оперативний двохступеневий регулятор сили бою з приводом на ручці від великого пальця (вверх - максимум, вниз - мінімум.
Готовність фіксатора гарпунлинви не залежить від спорядження гарпуна - завжди Готов!(А, якщо не готов - то треба підняти його пальцем до фіксації). Дякуючи Неавтоматичності підняття фіксатора гарпунлинви, усуваємо небезпеку Передчасного повернення фіксатора в готовність(ще до виходу Гарпуна!)
При максимальному вистрілі використовується 100% ресиверного тиску (в попередніх викладах передбачалися втрати роботи ресиверного тиску від 4% до 7%) - вплив ефекта Реруктора усунено!
Споряджання гарпуна - плавне аж до кінця, без додаткових прикінцевих зусиль.
Відхід гарпуна 2 - 5мм.
Поршень клапана закривається при заправлянні гарпуна на перших 10 сантиметрах - тим самим Присутня функція "Дозаряджання"!
Щодо Схем:
Схема "А" - готовність до вистрілу.
Схема "В" - вистріл з малою силою.
Схема "С" - одна із фаз вистрілу з максимальною силою.
Схема "D" - одна із фаз вистрілу з максимальною силою, а, також стан після вистрілу. При цьому стані Заправляється Гарпун і після проходу його приблизно 10 сантиметрів, система стає в стан "А" - "готовнісь до вистрілу".
З Повагою
Юрій Стахурський.
27 червня 2011 року
Необходимо авторизоваться или зарегистрироваться для участия в дискуссии.
Обсудить на форуме (36 комментариев).












